
12 червня 2008 року Науково-дослідний центр з проблем оподаткування, наукова структура Національного університету ДПС України, організував круглий стіл «Взаємодія фіскальної та грошово-кредитної політик у забезпеченні стабільного соціально-економічного розвитку України». Мета цього наукового зібрання полягала у проведенні аналізу взаємодії та координації фіскальної та грошово-кредитної політик в умовах розвитку національної економіки України, визначення можливих напрямів гармонізації фіскальних і монетарних інструментів регулювання економічних процесів в умовах фінансової глобалізації та розроблення на цій основі практичних рекомендацій, спрямованих на підвищення їхньої ефективності.
Робота круглого столу велася за такими науковими напрямами:
– теорія та методологія формування і взаємодії податкової та монетарної політик;
– механізми забезпечення економічного зростання за допомогою інструментів фіскальної та монетарної політик;
– актуальні проблеми макроекономічної кон’юнктури в Україні;
– стан, динаміка та наслідки розбалансованості фіскальної та монетарної політик в Україні;
– наукові підходи до ідентифікації інструментів взаємодії фіскальної та грошово-кредитної політик з метою забезпечення розвитку економіки України.
Відкрили роботу круглого столу Людмила Тарангул, доктор економічних наук, професор, проректор з наукової роботи Національного університету ДПС України, та Захарій Варналій, доктор економічних наук, професор, начальник Науково-дослідного центру з проблем оподаткування. Вони привітали учасників наукового зібрання, окреслили мету та напрями роботи.

Відкрив наукову дискусію доповіддю «Про співвідношення цілей фіскальної та монетарної політик в аспекті впливу на грошовий ринок України» Михайло Савлук, доктор економічних наук, професор Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана. Науковими прогнозами щодо макроекономічних засад координації фіскальної та монетарної політик поділився Віктор Козюк, доктор економічних наук, професор Тернопільського державного технічного університету імені Івана Пулюя.
За круглим столом свою наукову точку зору висловили Костянтин Швабій, кандидат економічних наук (Науково-дослідний центр з проблем оподаткування), щодо проблем реалізації податкової політики в Україні; Ірина Павлова, голова комісії зі стандартів та практики аудиту Аудиторської палати України, директор АФ «Євроконсалтинг», щодо аудиторського погляду на ризики у сфері фінансових послуг.
Інфляційні та номінальні ризики державного бюджету України 2008 року науково обґрунтовував Андрій Скрипник, доктор економічних наук, професор Кримського інституту бізнесу; Наталія Шелудько, кандидат економічних наук з Інституту економіки та прогнозування НАН України, ознайомила учасників круглого столу з проблемами кредитної експансії в Україні, її чинниками, тенденціями та ризиками.
У роботі круглого столу також взяла участь Тетяна Сисоєва, директор департаменту контролю за фінансовими установами та операціями у сфері зовнішньоекономічної діяльності ДПА України, та велика група науковців Національного університету ДПС України.
Виходячи з необхідності посилення взаємодії фіскальної та грошово-кредитної політик, удосконалення координації дій під час визначення їх основних цілей, спрямованих на забезпечення соціально-економічного розвитку України, учасники круглого столу прийняли такі рекомендації до дії:
1. Спрямувати зусилля Уряду та Національного банку України на створення умов, за яких фіскальна та грошово-кредитна політики повинні формуватися, виходячи із стратегічних пріоритетів соціально-економічного розвитку України;
2. Доповнити перелік цілей податкової політики шляхом включення до нього вимоги створення за допомогою податкових та бюджетних інструментів конкурентних переваг діяльності підприємств в Україні;
3. Зобов’язати Уряд та Національний банк України підписувати меморандум про дотримання основних показників монетарної та фіскальної політик у процесі розроблених цільових орієнтирів на середньостроковий та довгостроковий періоди;
4. Закріпити за Національним банком України на законодавчому рівні функцію контролю темпів інфляції. За таких обставин з’являються об’єктивні передумови для введення режиму таргетування інфляції;
5. Рекомендувати Національному банку України розширити межі коливання обмінного курсу гривні з метою підвищення гнучкості курсової політики та її адекватності економічному розвитку держави;
6. Скасувати збір з операцій купівлі-продажу іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку.